Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру
счетчик посещений

Поради батькам

Пам´ятка для батьків

Взаємодія з підлітком, який поводиться агресивно

 

·                   Необхідно проявляти до підлітка якомога більше уваги, любові та ласки. Це чи не найважливіший спосіб уникнення надмірно агресивності підлітка. Варто пам´ятати, що будь яке необережне зауваження, нетактовні звернення дорослих можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

·                   Варто більше сміятися. Сміх та гумор є альтернативною формою виходу накопичено енергії, та трансформує ї в позитивному, а не руйнівному напрямі. До того ж, сміх – почвток справжньої дружби.

·                   Слід дуже обережно критикувати підлітка. Критикувати можна лише вчинок, а не особистість. У разі агресивних дій підлітка, варто спробувати проаналізувати свої почуття до дитини, визнати власне роздратування та постаратися позбавитися від цього почуття, висловивши його обережними, доброзичливими словами. Можна висловлювати дитині свій гнів, але не щодо не само, а щодо того, що вона скоїла.

·                   Не можна використовувати фізичні покарання. Це може тільки закріпити агресивну поведінку підлітка. Ліпше викликати у дитини необхідні переживання, звертаючись до справжніх почуттів. Це надасть підлітку приклад правильної поведінки в конфліктних ситуаціях та викличе у нього відчуття довіри, впевненості тощо.

·                   Слід виробити оптимальний стиль виховання, коли батьки, зважаючи на думку дитини: дорослі приймають остаточне рішення, поте вони враховують бажання дитини. Якщо батьки і забороняють щось, то ці заборони мають бути зрозумілими.

·                   Не можна проявляти агресію самим дорослим. Замість того, щоб заспокоїти дитину, батьківська агресія часто спричиняє ефект «снігово лавини», лише погіршуючи ситуацію.

·                   Варто надавати підліткові можливість задовольняти потреби у самовираженні та самоствердженні. Зазвичай нестача цього і стає причиною виникнення агресивно поведінки. Щоб ця потреба задовольнялася, слід покласти на підлітка яку-небудь відповідальність, наприклад, зробити його старостою класу або запропонувати йому організувати який-небудь захід.

·                   Слід намагатися спрямувати енергію підлітка у адекватне русло, наприклад, на заняття в спортивних секціях, на участь у культурних заходах. Зазвичай спорт і творчість допомагають трансформувати прояви агреії у соціально прийнятій формі поведінки. Крім того, самовираження через хобі, перемоги і досягнення можуть допомогти підліткові позбутися внутрішнього дискомфорту і невдоволеності собою, усунувши першопричину агресії.

 

Рекомендації психолого батькам першокласників

Привчайте дитину до самостійності з змалечку. Нехай він допомагає Вам по господарству, згодом у нього зьвляться  хатніобовязки, які зформують почуття відповідальності.

Надайте дитині можливість навчитися самостійно себе обслуговувати, прибирати за собою іграшки, вдягатися, збирати портфель. Вимоги, які висуваються до дитини, повинні бути адекватними щодо їхнього віку. Не треба робити за дитину те, що вона може зробити самостійно (окрім тих випадків, коли дитина хвора). Інакше вона звикне до того, що після кількох нагадувань Ви все одно все зробите за нього, та не буде реагувати на Ваші слова.

Якомога частіше залучайте дитину до обговорення родинних планів.

Вислуховуйте та приймайте до уваги його позицію. Те саме стосується конфліктних ситуацій, шукайте вихід разом, обговорюйте усі плюси та мінуси запропонованих рішень, намагайтеся знаходити компроміси. Дитина, яка до того, що кожен її крок контролюють дорослі, ніколи не навчиться самостійно працювати. Коли дитина розпочала роботу, займайтеся своїми справами, навідуйте дитину лише час від часу та дивіться як просуваються у неї справи. Якщо помітили, що дитина відволіклася - спокійно поцікавтеся його успіхами.

Заохочуйте його запитаннями, але не давайте йому завдання – він повинен самостійно навчитися їх розуміти. Підіть на хитрість, нехай дитина пояснює Вам, як вони робили подібне завдання у класі, ніби ви дуже давно були першокласником та не пам’ятаєтешкільних вимог. Незрозуміле, спірне питання шукайте у довідниках разом із дитиною – це з одного боку, послугує зміною діяльності, з іншого – привчить дитину користуватися довідковою літературою.

6-7 річна дитина рідко вміє самостійно організувати свою діяльність. В цьому випадку йому допоможе розпорядок роботи та перелік справ, які потрібно виконати, а також письмові та усні нагадування. Подолати відволікаємість допоможе складання розкладу та розвиток у дитини почуття часу.

Визначте індивідуальні особливості дитини, використовуючи спостереження за стилем її роботи: як швидко вона втомлюється від одноманітної діяльності, чи легко вмикається в нове завдання чи довго „розгойдується”, який від діяльності їй більше до снаги, які навчальні предмети найбільше подобаються. Потім, враховуючи ці особливості, разом із дитиною складіть план виконання уроків на кожен день.

Якщо дитині важливо подивитися яку-небудь телевізійну передачу або сходити погуляти намагайтеся разом із ним розподілити час таким чином, щоб усе встигнути. Спробуйте припустити, кільки часу може зайняти виконання того чи іншого завдання. Домовтеся, що виконання завдання зараховується, якщо воно зроблено повністю та за усіма вимогами. Творчій підхід до процесу захопить дитину, виконання уроків не буде сприйматися як нудний обов’язок. Складаючи план, пам’ятайте, що 6-7 річні діти фізіологічно не можуть довго всидіти на одному місці та виконувати одноманітну роботу, тому обов’язково забезпечте своїй дитині можливість зміни діяльності.

Згодом дитина привчиться розраховувати час та організовувати свою діяльність, ваша присутність у кімнаті буде не потрібна. До ваших обов’язків буде входити лише контроль кінцевого результату.

Дитині, яка легко втомлюється, рекомендується працювати, розподіляючи одне завдання на два-три відрізка по 10-15 хвилин та робити більші перерви між ними, під час яких вона матиме змогу більше рухатися.

Якщо у дитини не виходить швидко вмикатися в роботу, починайте з більш легких та цікавих завдань, а найскладніші залишайте наостанок.

Налаштуватися на успішне та швидке виконання домашнього завдання допоможе той вид діяльності, який більш цікавий та краще за все виходить.

Облаштуйте дитині постійне робоче місце, де їй буде зручно та приємно займатися. Ні в якому разі не дозволяйте їй сідати до уроків біля ввімкненого телевізора, радіо, комп’ютера, якщо є можливість, створіть на час виконання домашнього завдання спокійну та тиху атмосферу.

Складати портфель першокласник повинен самостійно, нічого не забути йому допоможе список предметів, які потрібно брати в той чи інший день.

 

Підказка для дорослих

або

Правило роботи з тривожною дитиною

 

1.  Уникайте види робіт, пов’язаних зі змаганнями та швидкістю.

2.  Не порівнюйте дитину з оточуючими.

3.  Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.

4.  Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хвалите її, але так, щоб вона розуміла, за що.

5.  Частіше звертайтеся до дитини за іменем.

6.  Демонструйте зразок впевненої поведінки, намагайтеся стати приміром для дитини.

7.  Не пред’являйте до дитини зависоких вимог.

8.  Будьте послідовні у вихованні дитини.

9.  Намагайтеся робити дитині якомога менше зауважень.

10.    Використовуйте покарання лише в крайніх випадках.

11.    Не принижуйте дитину під час покарання.

 

Профілактика тривожності

 

1.  Спілкуючись з дитиною, не підривайте авторитет інших значущих дорослих.

2.  Будьте послідовні в своїх діях, не карайте зате, що вчора дозволяли.

3.  Враховуйте можливості дитини, не вимагайте від неї такого, що вона не може зробити.

4.  Довіряйте дитині, будьте з нею відвертою та сприймайте такою, як вона є.

5.  Якщо за якимось об’єктивними причинами дитині важко вчитися, знайдіть для неї гурток, який буде до душі, щоб зайняття в ньому приносило радість та дитина не відчувала себе пригніченою.

 

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДИТИНИ до школи.

Навіщо проводять співбесіди під час вступу до школи? 

 

В одному випадку це робиться для відбору найбільш підготовлених дітей до спеціалізованої школи, в іншому – з метою здійснення індивідуально-диференційованого підходу до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів з різним рівнем готовності та навчальних можливостей, у окремих – для розподілу дітей по класах з різним ступенем інтенсивності навчання – від «класів підвищеної педагогічної уваги» до класів прискореного навчання.
Співбесіда дає можливість визначити, наскільки малюк підготовлений до шкільного життя, прогнозувати його успіхи. І чим краще готова дитина до змін, пов’язаних зі школою, тим спокійніше і легше проходитиме його адаптація.

 

Чи готова ваша дитина до школи? 

Ви вже чули, як готувалися до цього випробування ваші знайомі, друзі, але результат іспиту інколи виявлявся для них неочікуваним і образливим. Одна з причин невдачі виявляється в тому, що в обстановці співбесіди діти губляться, не встигають виконати завдання за певний відрізок часу, відволікаються або не можуть зосередитися.
Причини цього потрібно обов’язково визначити, бо загалом шестирічна дитина здатна поставити мету, спланувати дії, реалізувати їх, докласти певних зусиль для подолання перешкод.
З нашою допомогою ви могли б провести удома своєрідну «репетицію» іспиту. Проте ми не пропонуємо вам універсальну шпаргалку, з аналогічними завданнями, які будуть на іспиті. Та це і неможливо, адже в кожній школі свої вимоги.
Методики, які використовуються для визначення готовності до школи існують різні. Перш ніж розповісти про деякі з них, давайте умовимося дотримуватися певних правил, а саме:
Не займайте позицію перевіряючого, не змушуйте дитину до роботи. Утримуйтеся від фраз типу: «Ось я зараз перевірю, чи візьмуть тебе в школу», набагато краще сказати: «Давай разом поглянемо, як ти умієш працювати».
Якщо дитина з якоїсь причини відмовляється від роботи, відкладіть її на інший час.
Малюк обов’язково має бути у доброму настрої. Якщо він зайнятий цікавою грою, захоплений, дайте йому можливість її закінчити.
На успіхи і невдачі дитини реагуйте стримано, рівно, доброзичливо. Не фіксуйте його увагу на помилках. Якщо дитина не виконала завдання, підтримайте її, висловіть впевненість, що наступного разу в неї обов’язково все вийде.
Не намагайтеся виконати відразу всю роботу цілком, це важко. Оптимальна тривалість роботи – 15-20 хв. Проте час заняття може змінюватися залежно від стану дитини.
Дитина не повинна все робити лише на «відмінно». Є показники першочергові і другорядні, ті, що заповняться в процесі навчання.
Не робіть поспішних висновків і пам’ятайте: жоден тест не дає стовідсоткового прогнозу успіху або невдачі, він лише підказує, на що потрібно звернути увагу.

Вправа на розвиток довільної уваги 

 

Дитині дають аркуш паперу, кольорові олівці і просять намалювати в ряд 10 трикутників. Коли ця робота буде завершена, дитину попереджають про необхідність бути уважним, оскільки інструкція читається лише один раз. «Будь уважним, заштрихуй червоним олівцем третій, сьомий і дев’ятий трикутники». Якщо дитина перепитує, відповісти: «Необхідно зробити так, як зрозумів (ла)». Якщо дитина впоралася з першим завданням, можна продовжити роботу, поступово ускладнюючи завдання.

 

Вправа на розвиток спостережливості 

 

Запропонуєте дитині гру: «Уважно оглянь кімнату і знайди предмети, в яких є круг, коло». Малюк називає предмети – годинник, основа олівця, вимикач, ваза, столик. Можна провести цю гру у формі змагання для групи дітей, придумуючи аналогічні завдання.

 

Гра на розвиток пам’яті 

 

У цю гру можна грати з дитиною, наприклад, під час тривалих поїздок. Дорослий починає цю гру і говорить: «Я поклав в мішок яблука». Наступний гравець повторює сказане і додає що-небудь ще: «Я поклав в мішок яблука і банани». Третій гравець повторює всю фразу і додає що-небудь від себе. Можна просто додавати по одному слову, а можна підбирати слова за алфавітом.

 

Гра для тренування мислення і кмітливості 

 

«Як це можна використовувати?»
Запропонуєте дитині гру – знайти якомога більше варіантів використання будь-якого предмету. Наприклад, ви називаєте слово «олівець», а малюк придумує, як його можна використовувати – писати, малювати, використовувати як паличку, указку, градусник для ляльки, вудку і так далі.

 

Тест «Безглуздості» – для оцінки образно-логічного мислення 

 

Покажіть малюкові картинку, на якій намальовані різні безглуздості і попросіть його уважно розгледіти картинку і сказати, що намальовано неправильно. Попросіть дитину пояснити, що саме неправильно в цих безглуздих ситуаціях. На все завдання відводиться 2 хв. Добре, якщо дитина за цей час відмітить більше 8 безглуздостей.

 

Тест для майбутніх першокласників 

 

Назви своє прізвище, ім’я, по батькові;
Скільки тобі років? А скільки буде через рік? А через два?
Як звуть твоїх батьків?
Вранці ти снідаєш, а вдень…?
Порівняй літак і птицю. Що у них спільного, чим відрізняються?
Футбол, гімнастика, теніс, плавання – це…?
Що потрібно зробити, щоб вода в чайнику закипіла?
Ніж, що це? Велосипед, що це? Кілограм, що це?
Порівняй квадрат і прямокутник. Що у них спільного, чим відрізняються? Які ще геометричні фігури ти знаєш?
У якій країні ти живеш? Яка твоя адреса?
Береза, дуб, осика – це…?
Яких домашніх, диких тварин ти знаєш? Чому їх так називають?
У корови – теля, у собаки – …, у коня – …?
Чому раніше, ніж пройде поїзд, опускається шлагбаум?
Огірок, помідор, морква, буряк – це …?
Подивіться, з якою групою питань дитині вдалося впоратися менш успішно, і приділіть цій стороні словникового мислення особливу увагу.

 

Тест, за допомогою якого можна визначити, 

чи хоче малюк іти до школи і що його там приваблює .

Якби були дві школи – одна з уроками російської мови, математики, читання, співу, малювання і фізкультури, а інша лише з уроками співу, малювання і фізкультури, – в якій з них ти хотів би вчитися?
Якби були дві школи – одна з уроками та перервами, а інша лише із перервами і жодних уроків, – в якій з них ти хотів би вчитися?
Якби були дві школи – в одній ставили б за хороші відповіді оцінки, а в іншій давали б солодощі і іграшки, – в якій з них ти хотів би вчитися?
Якби були дві школи – в одній можна вставати лише з дозволу вчителя і піднімати руку, якщо ти хочеш щось запитати, а в іншій можна робити на уроці все що хочеш, – у якій з них ти хотів би вчитися?
Якби в класі у вас захворіла вчителька і директор запропонував би її замінити іншою вчителькою або мамою, кого б ти вибрав?
Якби були дві школи – в одній задавали б уроки додому, а в іншій ні, – в якій з них ти б хотів вчитися?
Якби мама сказала: «Ти у мене ще зовсім маленький, тобі важко вставати, робити уроки. Залишайся в дитячому садку, а в школу підеш на наступний рік», – погодився б ти з такою пропозицією?
Якби мама сказала: «Я домовилася з вчителькою, що вона ходитиме до нас додому займатися з тобою. Тепер тобі не доведеться ходити вранці в школу», – погодився б ти з такою пропозицією?
Якби твій друг (подружка) запитав, що тобі більш всього подобається в школі, що б ти йому відповів?
Проаналізуйте відповіді дитини. За кожну правильну відповідь дається 1 бал, за неправильну – 0 балів. Якщо дитина набрала 5 балів і більше, можна сміливо сказати, що вона внутрішньо готова до школи.
Добре було б простежити за тим, як грає ваша дитина з іншими дітьми, чи уміє грати «за правилами» не лише з однолітками, але і з дорослими.
Якщо результати тестування вас чогось бентежать, зверніться за допомогою до фахівців. Можливо, у вашому дитячому садку є психолог, який відповість на всі ваші питання, розвіє ваші сумніви.

 

7 правил по збору портфеля першокласника

 

Збираючи дитину перший раз в перший клас, хочеться покласти в портфель всі канцелярські багатства. Не поспішайте. Необхідний вміст портфеля вчитель зазвичай озвучує на перших батьківських зборах. А ваше завдання — навчити дитину правильно збирати портфель.

Правило 1Дитина повинна самостійно збирати — розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати — розбирати його самостійно. Інакше, замість того, щоб слухати вчителя, вона велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не менше 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля.

Правило 2Портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежте, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидала сміття і складала назад в портфель тільки необхідні речі.

Правило 3: Нічого зайвого. Завдання батьків — стежити, щоб дитина не носила з собою зайві речі. За санітарними нормами, що діють, більше трьох кілограмів піднімати першокласникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів в ранці першокласника обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім вона буде це робити самостійно.

Правило 4: Гігієнічне приладдя. В портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладіть його в непрозорий пакет.

Правило 5Окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок — декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахне їжею. Поясніть дитині, що, перекусивши, вона повинна всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його.

Правило 6: Іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовтеся, що вона діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках — іграшки залишаються удома.

Правило 7: Мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. В крайньому випадку дитина може подзвонити зі школи. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон дитині необхідний, поясніть, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути викраденим. Це стосується і наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають .

 

Рекомендації педагогам щодо надання допомоги потенційним суїцидентам.

 

1.Не панікуйте. Демонструйте спокій і рішучість. Спокійна , виважена поведінка (нічого особливого не сталося) сприяє виявленню з боку суїцидента  довіри до вашої особи.

2.Створіть турботливу , доброзичливу атмосферу. Вона є могутнім підбадьорливим засобом. Безумовне прийняття такої людини допоможе вам проникнути  в її ізольовану  душу.

3.Підштовхніть до розмови. Якщо людина перебуває в депресивному стані , вона має потребу говорити, а не слухати когось. Сповнена сильних почуттів відчуження, вона не завжди готова сприймати ваші поради, відгукуватися на ваші думки й потреби. Вона страждає від болю, але не знає виходу. Залишайтесь спокійним і уважним слухачем, намагаючись не пропустити будь — якої значущої інформації.

4.Дійте так, ніби ви не обмежені у часі для бесіди. Обмежуючи час спілкування з пригніченою людиною, ви можете стати каталізатором скоєння суїциду.

5.Намагайтесь працювати над відродженням надії й шукати альтернативи. Важливо допомогти суїцидальним особам зрозуміти , що не потрібно зупинятися на одному полюсі емоцій. Людина може любити і водночас інколи відчувати ненависть : сенс життя не зникає . навіть якщо воно завдає душевних страждань.

6.Не будьте шокованими й не виявляйте відрази. У жодному разі не виявляйте агресії, якщо ви присутні під час розмови про самогубство , і спробуйте не висловлювати обурень тим, що почули. Це може принизити почуття суїцидента і примусити почуватися ще більше непотрібним.

7.Дозволяйте суїцидентам відчувати жалість до себе, якщо це  допоможе їм розправити крила.. Але не сперечайтеся й не пропонуйте невиправданих утішань. Прагніть  тактовно шукати сфери , у яких людина відчуває значущість і сенс свого життя.

8.Якщо суїцид почався й ви перестали чути того , з ким говорили, прийміть це як прохання про допомогу. Тоді, якщо необхідно , варто використовувати кризову інтервенцію.

9.Будьте впевнені , що використовували всі можливі методи.