Календари на любой год - Календарь.Юрец.Ру
счетчик посещений

Поради дітям

МЕТОДИКИ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ

 

Методика “закінчення речення”

(для учнів 5-6 класів)

         Мета: виявити ступінь розвитку в учнів таких якостей як самокритичність, колективізм, самостійність, справедливість, принциповість, чесність.

         Учням пропонують послухати речення (коротке оповідання) і в досить швидкому темпі закінчити це речення або оповідання.

         Речення:

1.     Якщо я знаю, що вчинив неправильно, то…

2.     Коли я відчуваю утруднення в прийнятті певного рішення, то…

3.     Обираючи між цікавим, але не обов’язковим, і необхідним, але нудним заняттям, я звичайно…

4.     Коли в моїй присутності ображають людину, я…

5.     Коли брехня стає єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене, я…

6.     Якби я був на місці вчителя, то я…

 

Методика виявлення моральних уявлень учнів

(для 5-7 класів)

         Мета: встановити ступінь уявлень учнів про моральні якості – чуйність, принциповість, чесність, справедливість, дисциплінованість, відповідальность.

         Учням пропонують пригадати або назвати добре відомі їм випадки певної поведінки дітей і дорослих людей. Педагог вголос називає моральні ситуації перед класом, а потім пропонує учням дати стислі письмові відповіді.

1.     Наведи приклад принципового вчинку, який зробив ти або хтось інший.

2.     Зло, що скоїли тобі інші діти, дорослі люди.

3.     Добра справа, свідком якої ти був.

4.     Безчесний вчинок, який хтось скоїв.

5.     Справедливий вчинок твого знайомого.

6.     Безвільний вчинок відомої тобі люди.

7.     Виявлена кимось із твоїх друзів відповідальність.

Обробка отриманих даних, аналіз відповідей учнів дозволяють визначити

ступінь сформованості в них понять про деякі моральні якості, що можуть бути оцінені таким чином: 1) неправильне уявлення; 2) правильне, але недостатньо повне і чітке; 3) повне й чітке уявлення про моральну якість.

 

АНКЕТА СОЦІОНІКИ, САМОХАРАКТЕРИСТИКИ УЧНІВ

(5-9 класи)

1.     Прізвище, ім’я

2.     Чи задоволений ти сам собою? (так, ні.)

3.     Як, на твою думку, ставляться до тебе в класі?

4.     Якщо б тобі запропонували перейти в інший клас, ти б погодився? (так, ні.)

5.     Що ти над усе цінуєш у  своєму характері? (Якщо можеш, перелічи.)

6.     Чи є у тебе недоліки в характері? Якщо так, то які? (Напиши, будь ласка.)

7.     Чи думаєш ти позбудися недоліків? (Так, ні, не замислювався.)

8.     Хто твій улюблений учитель?

9.     Які в тебе навчальні успіхи з предмета цього вчителя?

10.           Чи впевнений ти у своїх знаннях? (Так. Ні.) Як ти їх оцінюєш: задовільні, хороші, відмінні (необхідне підкреслити).

11.           Чи повною мірою в своїх можливостей ти навчаєся? Якщо ні, то за яких умов ти б навчався добре? (Будь ласка, напиши.)

 

Анкета для оіцнки орієнтації особистості на досягнення

(для 9-11 класів)

         Чоловічий варіант

         Пропонуємо вашій увазі вислови, відповіді на які допоможуть класному керівникові краще дізнатися про деякі ваші особливості, пов’язані з виробленням плану самовиховання та вибору професії у майбутньому. Необхідно обвести кружечком цифру тієї відповіді, яка більше за інші відповідає вашій точці зору.

         Відповідайте, будь ласка, на кожний вислів, обираючи тільки одну з готових відповідей. Пам’ятайте, що відповідей хороших і поганих не буває. Під час заповнення анкети намагайтеся бути щирим і самокритичним. Цифри, поставлені після кожного вислову, означають таке:

         1 – Цілком правильно.

         2 – Правильно.

         3 – Швидше правильно, ніж неправильно.

         4 – Важко сказати.

         5 – Швидше неправильно, ніж правильно.

         6 – Неправильно.

7 – Зовсім  неправильно.

 

1.     Я наполегливий у досягненні своєї мети.

1 2 3 4 5 6 7

2.     У спілкуванні з однолітками дотримуюсь правила: нехай буде менше друзів, але кращих.

1 2 3 4 5 6 7

3.     Я впевнений, що зможу працювати наповну силу цілий робочий день.

1 2 3 4 5 6 7

4.     Краще поступитися перед думкою товаришів, ніж відстоювати свою.

1 2 3 4 5 6 7

5.     Я готовий зробити багато, щоб досягти певного становища в суспільстві.

1 2 3 4 5 6 7

6.     Свою правоту неварто доводити іншим.

1 2 3 4 5 6 7

7.     Я звичайно не відкладаю на завтра ті справи, які можна зробити сьогодні.

1 2 3 4 5 6 7

 

8.     Звичайно мені важко переконувати інших у правильності моїх поглядів.

1 2 3 4 5 6 7

9.     Якщо я відчуваю свою правоту, обов’язково доводжу її іншим.

1 2 3 4 5 6 7

10.           У спілкуванні з товаришами мені часто доводиться бути в центрі уваги.

1 2 3 4 5 6 7

11.           Мене не можна назвати ініціативною людиною.

1 2 3 4 5 6 7

12.           Я відчуваю в собі здатність вносити пожвавлення в будь-яку компанію.

1 2 3 4 5 6 7

13.           Я готовий відстоювати свою думку до кінця.

1 2 3 4 5 6 7

14.           Я завжди доводжу розпочату справу до кінця, до її цілковитого завершення.

1 2 3 4 5 6 7

         Жіночий варіант.

1.     Я наполеглива у досягненні своєї мети.

1 2 3 4 5 6 7

2.     У спілкуванні з однолітками прагну, щоб було менше подруг, але кращих.

1 2 3 4 5 6 7

3.     Впевнена, що зможу працювати на повну силу цілий робочий день.

1 2 3 4 5 6 7

4.     Я частіше поступаюсь перед думкою подруг, ніж відстоюю свою.

1 2 3 4 5 6 7

5.     Мені  хотілося б досягти значного становища у суспільстві.

1 2 3 4 5 6 7

6.     Мені важко доводити свою правоту іншим.

1 2 3 4 5 6 7

7. Я звичайно не відкладаю на завтра ті справи, які можна зробити сьогодні.

1 2 3 4 5 6 7

8. Звичайно мені важко переконувати інших у правильності моєї точки зору.

1 2 3 4 5 6 7

9. Якщо я відчуваю свою правоту, обов’язково доводжу її іншим.

1 2 3 4 5 6 7

10.У спілкуванні з подругами мені часто доводиться бути в центрі уваги.

1 2 3 4 5 6 7

11.Мене не можна назвати ініціативною людиною.

1 2 3 4 5 6 7

12.Я відчуваю в собі здатність вносити пожвавлення в будь-яку компанію.

1 2 3 4 5 6 7

13.Я готова відстоювати свою думку до кінця.

1 2 3 4 5 6 7

14.Я завжди доводжу розпочату справу до кінця, до її цілковитого завершення.

1 2 3 4 5 6 7

         Для отримання оцінки рівня орієнтованості учня на досягнення бали, одержані за відповіді кожного анкетованого на 14 висловлювань, необхідно підсумувати. Через те, що є розбіжність у ключі і різна кількість балів, усі відповіді на висловлювання з ключем “правильно” необхідно перекодувати. Для цього бали, що отримав респондент у цих завданнях, необхідно відняти від загальної кількості – від восьми. Наприклад, у вислові “Я наполегливий у досягненні своєї мети” у відповіді “Цілком правильно” треба обвести номер 1. Після віднімання від восьми за цю відповідь отримують (8 – 1) = 7 балів. Відповідно, за відповідь “Правильно” отримують (8 – 2) = 6 балів, а за відповідь “Важко сказати” – (8 – 4) = 4 бали; за відповідь “Зовсім неправильно” – (8 – 7) = 1 бал. Внаслідок такого перекодування найбільша сума балів за всі висловлювання буде в тих учнів, у яких орієнтація на досягнення виражена найбільш чітко, тобто отримана сума балів має яскраво виражений змістовний смисл.

         Зрозуміло, що висока орієнтація учня на досягнення успіху певним чином впливає на якість його навчальної, трудової, громадської, спортивної діяльності. Але це відбувається за умови адекватної самооцінки, вміння порівнювати свої результати з результатами інших однолітків. На практиці нерідко виявляється, що безпідставне прагнення учня досягнути будь-якого успіху сприяє формуванню в нього демонстративності, невміння рахуватися з думкою інших однокласників. Через це в класному колективі можливі конфлікти.

 

Методика Айзенка (діагностика темпераментальних характеристик)

(для 8 – 11 класів)

         Автор пов’язує екстраверсію та інтроверсію зі ступенем збудження й гальмування у центральній нервовій системі, розглядаючи даний фактор як певний результат балансу вроджених процесів збудження й гальмування. Він вказує також на значення біологічних факторів. Так, деякі наркотичні засоби інтровертують людину, тоді як антидеприсанти її екстравертують.

         Типового екстраверта і типового інтроверта Айзенко розглядає як протилежні особистості, краї континууму, до якого різні люди певною мірою наближаються.

         За Айзенком, екстраверт любить спілкуватися, веселитися, має багато друзів, не любить сам читати і навчатися. Він прагне до збудження, ризикує, діє під впливом моменту, імпульсивний. Екстраверт любить різні жарти, не лізе, як то кажуть, до кишені за словом, безтурботний, доброзичливо веселий, оптимістичний, має тенденцію до агресії, запальний, Його емоції і почуття суворо неконтрольовані, тому на екстраверта не завжди можна покластися.

         На відміну від екстраверта, інтроверт спокійний, сором’язливий, інтроспективний. Він надає перевагу книжці перед спілкуванням з людьми. Стриманий, віддалений від інших, окрім близьких людей. Планує свої дії заздалегідь, не має довіри до раптових потягів. Серйозно ставиться до приймання рішень, любить у всьому порядок, контролює свої почуття, рідко робить агресивні вчинки, “не виходить” із себе. На інтроверта можна покластися, він цінує етичні норми, хоча за характером дещо песимістичний.

         За Айзенком, фактор нейротизму свідчить про емоційно-психологічну стійкість – нестійкість, стабільність або нестабільність. Його розглядають у зв’язку з вродженою мобільністю вегетативної нервової  системи. Фактор нейротизму являє собою параметр, відповідно до якого всіх індивідів можна розташувати в ряд, на одному полюсі якого перебуває тип особистості, що характеризується надзвичайною стійкістю, зрілістю, чудовою адаптованістю, на іншому полюсі – надзвичайно знервований, нестійкий, погано адаптований тип. Переважно люди перебувають у просторовому інтервалі між описаними Айзенком полярними типами особистості.

         Крім того, до опитувальника Айзенка введено контрольну шкалу, так звану “шкалу неправди”. Вона служить у методиці для виявлення в досліджуваних учнів прагнення до бажаної установки (давати відповіді, на які чекають дорослі).

         Опитувальник складається з 60 запитань, 24 з яких – за шкалою інтро-, екстраверсії, 24 – за шкалою нейротизму, 12 - за шкалою неправди. Респондент відповідає на пропоновані запитання швидко, довго не затримуючись з обдумуванням.

         Педагог звертається до учнів з такою інструкцією: “Вам запропоновано ряд запитань про особливості вашої поведінки. Якщо ви відповідаєте на запитання стверджувально (“згоден”), то поставте у відповідній клітинці знак “+”, якщо реагуєте на запитання негативно (“не згоден”), то ставте знак “-“. Відповідати треба на кожне запитання.

         Обробка результатів.

1.     Шкала екстраверсії – інтроверсії визначається за сумою збігу знаків з таких запитань:

1+, 3+, 9+, 11+, 14+, 17+, 19+, 22+, 25+, 27+, 30+, 35+, 38+, 41+, 43+, 46+, 53+, 57+;  6-, 33-, 51-, 55-, 59-.

         Значна інтроверсія, якщо в учнів буде 1-7 збігів з названими числами;

помірна  - якщо 8-11. Коли збіглося 12-18 відповідей – помірна екстраверсія, 19-12 – свідчить про значну екстраверсію.

2.     Шкалу емоційної стабільності визначають за утвореною сумою

позитивних відповідей (+) з таких запитань: 2, 5, 7, 10, 13, 18, 21, 23, 26, 29, 31, 34, 37, 39, 42, 45, 47, 50, 52, 54, 56, 58, 60.

Високій емоційній стабільності відповідають 1-10 збігів, середній емоційній стабільності – 11-14. Високій емоційній нестабільності відповідають 15-18 збігів, дуже високій нестабільності 19-24.

3.     Коректурна шкала (шкала неправди). Під час обробки результатів

підрахунок балів за цією шкалаю здійснюють у першу чергу. Кількість набраних балів підраховують за числом збігів знаків з таких питань: 8+, 16+, 24+, 28+, 36+, 44+; 4-, 12-, 20-, 32-, 40-, 49-. Показник збігів 4-5 – критичний, свідчить про демонстративність у поведінці учня.

         Оцінка результатів. Вираженість досліджуваних характеристик оцінюють за такою таблицею:

                                                   Анкета Айзенка

1.     Чи любиш мороку і шум навколо себе?

2.     Часто відчуваєш потребу в друзях, які могли б тебе підтримати?

3.     Ти завжди знаходиш швидку відповідь, коли тебе про що-небудь запитують?

4.     Чи буває так, що ти роздратований чим-небудь?

5.     Часто в тебе змінюється настрій?

6.     Чи легше й приємніше тобі з книжками, ніж з хлопцями?

7.     Чи часто тобі заважають заснути різні думки?

8.     Ти завжди робиш так, як тобі кажуть?

9.     Чи любиш ти висміювати когось?

10.           Ти коли-небудь почував себе нещасливим, хоча для цього не було справжньої причини?

11.           Ти можеш сказати собі, що ти весела людина?

12.           Ти хоч раз порушував правила поведінки в школі?

13.           Ти буваєш чимось роздратований?

14.           Чи подобається тобі все робити у швидкому темпі (якщо, навпаки, ти схильний до неквапливості, скажи “ні”)?

15.           Ти переживаєш через різні страшні події, які мало не відбулися, але все скінчилося добре?

16.           Тобі можна довірити будь-яку таємницю?

17.           Чи можеш ти без зайвого напруження внести пожвавлення у сумну компанію?

18.           Чи буває так, що в тебе без будь-якої причини б’ється серце?

19.           Чи робиш ти звичайно перший крок до того, щоб з кимось подружитися?

20.           Ти хоч раз говорив неправду?

21.           Ти легко засмучуєшся, коли критикують тебе і твою роботу?

22.           Ти часто жартуєш і розповідаєш смішні історії своїм друзям?

23.           Ти часто почуваєшся втомленим?

24.           Ти завжди робиш спочатку уроки, а потім усе інше?

25.           Ти звичайно веселий і всім задоволений?

26.           Чи вразливий ти?

27.           Ти дуже любиш спілкуватися з іншими хлопцями?

28.           Чи завжди ти виконуєш прохання рідних про допомогу в господарстві?

29.           У тебе бувають запаморочення?

30.           Чи буває так, що твої дії і вчинки ставлять інших людей у незручне становище?

31.           Ти часто відчуваєш, що тобі все набридло?

32.           Чи любиш ти хвалитися?

33.           Ти переважно сидиш і мовчиш, коли потрапляєш у товариство незнайомих людей?

34.           Чи хвилюєшся ти іноді так, що не можеш всидіти на місці?

35.           Ти звичайно швидко приймаєш рішення?

36.           Ти ніколи не шумиш у класі, навіть коли немає вчителя?

37.           Тобі часто сняться страшні сни?

38.           Можеш ти дати волю своїм почуттям і від душі повеселитися в колі друзів?

39.           Тебе легко засмутити?

40.           Чи бувало так, що ти погано говорив про когось?

41.           Ти говориш і дієш швидко, особливо не замислюючись?

42.           Якщо потрапляєш у скрутне становище, ти довго потім переживаєш?

43.           Тобі дуже подобається веселі витівки?

44.           Ти завжди їси те, що тобі дають?

45.           Тобі важко відповісти “ні”, коли тебе про що-небудь прохають?

46.           Ти любиш часто ходити в гості?

47.           Чи бувають такі моменти, коли тобі не хочеться жити?

48.           Був ти коли-небудь грубий із батьками?

49.           Чи вважають тебе хлопці веселою і жвавою людиною?

50.           Ти часто неуважний, коли робиш уроки?

51.           Ти переважно сидиш і дивишся, чи береш активну участь?

52.           Тобі звичайно буває тяжко від різних думок?

53.           Чи буваєш ти абсолютно впевнений, що зможеш впоратися з будь-якою справою, яку треба виконати?

54.           Чи буває, що ти почуваєшся самотнім?

55.           Ти соромишся заговорити першим з незнайомою людиною?

56.           Ти часто спохвачуєшся, коли пізно будь-що змінити?

57.           Коли хто-небудь із хлопців кричить на тебе, ти теж кричиш у відповідь?

58.           Чи буває так, що ти почуваєшся веселим або сумним без будь-якої причини?

59.           Ти вважаєш, що важко отримати справжнє задоволення від жвавої компанії?

60.           Тобі часто доводиться непокоїтися від того, що ти щось зробив не подумавши?

Відомо, що темперамент людини змінити досить важко, але позитивно

впливати на очікувані дії, лінію поведінки учнів – представників різних типів темпераменту – класний керівник може.Так, сангвініка слід залучати до активної діяльност, і ставити перед ним дедалі складніші завдання, контролюючи якість його діяльності.

         Учневі-холерику важливо давати простір для виявлення ініціативи, доручати справи нетривалі, часто змінювати види його діяльності.

         Необхідно сприяти виробленому ритмові життя флегматика, формувати в нього прагнення до системи послідовності, не створювати стресових ситуацій шляхом частої зміни різноманітних видів діяльності.

         Меланхолікові важливо створити позитивний емоційний фон для впевненості в його діях, не навантажувати зайвим спілкуванням з однолітками та швидкими видами діяльності.